Коли людина не проживає свій біль, вона шукає, куди його виплеснути. І тут починається той самий «кривавий цирк». Ми робимо вигляд, що все під контролем, але насправді часто поводимося як вівця на фермі: щиро вважаємо пастуха турботливим опікуном, забуваючи, що в нього на нас свої плани. Завжди є хтось, хто грає у велику шахову гру, де звичайний емоційний спалах — це лише ресурс.
Що з цим робити? Ігор пропонує геніальне в своїй простоті рішення: витіснити катастрофізацію повсякденною зайнятістю. Коли у клієнта з різницею у два дні померли обоє батьків, він не став роздмухувати паніку, а зосередився на їхньому вшануванні. Поки інші навколо розпадалися на шматки і «потішали», довелося ще й їх збирати до купи.
Як психотерапевт скажу: конструктивний оптимізм — це коли ти чітко розумієш, де твої опори, і не дозволяєш зовнішньому хаосу руйнувати твоє внутрішнє ядро. Знайдіть те, що дає сенс саме вам: робота, турбота про близьких, гаряча кава зранку чи прогулянка тихим парком.
Подбайте про себе вже зараз, поки більшість зайнята пошуком чергової катастрофи.
Світ навколо вирує, але ми маємо залишатися своїм власним тихим домом.
А як ви тримаєтеся у ці дні?
Що допомагає вам не зриватися, коли довкола всі панікують?
Чи відчували ви, що самі потішаєте тих, хто прийшов «підтримати» вас?
Яка одна дрібниця сьогодні подарувала вам відчуття опори?
Чи вдається вам вимикати режим катастрофізації і просто робити свою щоденну роботу?
#ТарасШевченкоПсихолог #ПсихологіяЖиття #КонструктивнийОптимізм #БільІОпора #ПсихотерапіяУкраїна
До зустрічі на консультації.
Шевченко Тарас Сергійович
психотерапевт
097 606 4330
Viber WhatsApp