Психотерапія називає це простим словом — якір. Наш мозок має дивовижну властивість: у момент найсильнішого дефіциту, тривоги чи сорому він «запечатує» спогад і створює ритуал безпеки.
Коли жінка у 1989 році в пологовому їсть чорний хліб з кропом і дивиться у вікно, аби не чути запаху чужих домашніх котлет — її нервова система запам’ятовує не смак кропу, а відчай дефіциту. Коли молода матуся наприкінці 90-х рахує останні 20 копійок на молоко та хліб і знаходить на дні сумки 3 гривні — її підсвідомість робить висновок: «Дріб'язок у кишенях рятує життя». А чоловік, який закриває десятки банок томатного соку, насправді протоптує ним не картоплю, а власну дитячу тривогу перед голодом.
Нещодавно на прийомі чоловік зізнався: «Тарасе Сергійовичу, я купую по 5 кілограмів меду і масла. Навіщо? Не знаю. Але коли вони є — мені не страшно жити».
Фішка в тому, що 90-ті чи 80-ті давно минули, ви вже дорослі, ви можете дозволити собі і хліб, і помідори, і 100 пар нових шкарпеток. А той маленький «якірець» досі тягне вас у минуле.
Психотерапія потрібна не для того, щоб вибірково стерти пам'ять. Вона потрібна для того, щоб ви нарешті подякували своїм 10 гривням у кишені і відповіли собі: «Дякую, ти мене врятував. Але тепер я можу подбати про себе сам».
Сьогодні перед сном зазирніть у свої кишені чи шафи. Що там лежить із минулого?
Чим ви несвідомо запасаєтеся «на чорний день», навіть коли в цьому немає потреби?
Які звички з дитинства чи 90-х досі викликають у вас посмішку або легкий смуток?
Чи є у вас їжа або річ, яка діє як миттєве заспокійливе?
Що з цього переліку ви давно готові відпустити, але все ніяк не наважитеся?
Запрошую на консультацію онлайн.
Шевченко Тарас Сергійович
психолог, психотерапевт
+380976064330 Viber WhatsApp
Telegram @coachpsy1
#психологіяжиття #психотерапія #дитячітравми #психотерапевтШевченко #спогади90х